Холодець із черешні… Ну погодьтеся, звучить ну дуже неординарно! Та насправді це один із тих традиційних українських десертів, що передаються з покоління в покоління. Його ще лагідно називають черешнянкою. Консистенція цього десерту густа й м’яка, схожа на домашнє желе, тому його й називали у давнину студенцем, дріглями та навіть гишками.
До речі, сам холодець — страва не нова. В українській кухні він з’явився ще за княжих часів, але мова йшла не тільки про м’ясні варіанти. Наші предки вміли творити чудеса з простих продуктів, тож солодкі версії — ягідні, молочні — теж мали своє почесне місце на кухнях панянок Х століття. Особливо у дні посту або свят, коли треба було щось вигадати смачне, але доступне. Так і народилася черешнянка. До речі, експерти вважають, що черешня в Україну могла “прийти” разом з торговцями з Римської імперії.
Готувати її дуже легко. Ягоди очищають від кісточок, промивають і заливають мінімальною кількістю води, щоби лише злегка прикрити. Кілька хвилин — і ягоди віддають свій сік і аромат у рідину. Потім додається трохи цукру, ложечка меду, ваніль чи цедра.
Загущувати наш холодець будемо без желатину: беремо молоко, змішуємо з кількома ложками борошна до однорідності. Цю суміш тонкою цівкою вливаємо у ягідну основу, що щойно почала кипіти. Все вариться до легкого загустіння, а в результаті виходить оксамитова маса — м’яка, шовковиста, ніжна, ніби хмаринка на ложці.
Гарячу черешнянку розливають по мисочках чи формочках. Коли охолоне — густіє, перетворюючись на справжній ягідний холодець. А якщо додати зверху гілочку м’яти чи присипати корицею, то отримаєте не просто десерт, а маленький витвір мистецтва.