В холодну пору року так чи інакше, декілька чашечок чаю вип’ють навіть ті, хто не дуже його полюбляє. Але при використанні правильного методу заварювання всі безперечно запам’ятають насичений смак. Частенько трапляється, що чай виходить надто міцним, терпким, а інколи й гірким.
Все тому, що більшість заварює його за одним недбалим принципом: кинув ложку листя, залив окропом і чекаєш, поки “якось” настоюється. Та чай, як мистецтво, треба трішки душі для вдалого результату, ну а якщо точніше, то дати йому можливість пройти два коротких етапи заварювання.
Ми шукали спосіб отримати глибину смаку без агресивної терпкості, аромат без зайвої важкості та колір без каламутності. Найкращий результат дає технологія, яку називаємо “подвійним пробудженням листа”. Це не складний ритуал і не екзотика, а просте коригування звичного процесу.
Що ж, розпочнімо. Для початку зробіть коротке ополіскування листя гарячою водою. Тут маємо на увазі не заварювання, а про пробудження. Лист швидко розкривається, скидає поверхневий пил та надлишок танінів. Якщо їх не прибрати, вони й дають ту гіркоту, що псує навіть дорогий чай. Вода з першого етапу зливається повністю, а лист тут же переходить до другого.
Тепер можна розпочинати етап основного заварювання. По суті заради нього й був весь “шум”: чай дає чистий смак, збалансований аромат і рівний колір. Листя вже розкриті, тому вони не виштовхують таніни у воду занадто інтенсивно, а працюють м’яко і рівномірно. По часу настоювання, ми не будемо давати чітких рекомендацій, бо тут, як то мовиться “на смак і колір”, але якщо хочете отримати класику, то двох-трьох хвилин достатньо.