Популярність цієї пасти тримається з кількох причин: склад доступний, процес нескладний, а кінцевий продукт довго зберігається за правильних умов. Формула походить із радянських часів, тому й сам підхід до приготування нагадує стару побутову школу.
Паста Амосова – це суміш подрібнених сухофруктів і волоських горіхів з невеликою кількістю натурального меду. Пропорції змінюються залежно від бажаної кількості, але класична схема давно відома:
- одна частина меду;
- по одній частині родзинок, лимону й кураги;
- приблизно стільки ж чорносливу і волоських горіхів.
Раніше її пропускали через м’ясорубку, щоб консистенція була природною, але якщо не бажаєте возитись з тим, то просто перебийте в блендері й буде вам щастя у вигляді надзвичайно смачної та корисної пасти.
Тож, паста Амосова рецепт українською у найпростішому варіанті виглядає так:
- Взяти по 200 г кураги, родзинок, чорносливу та очищених волоських горіхів, помити й нарізати один лимон.
- Усі сухофрукти промити, обсушити, за потреби замочити на пару хвилин, якщо вони надто тверді.
- Потім пропустити їх разом із горіхами й лимоном через м’ясорубку.
- Додати приблизно 200 г меду та перемішати дерев’яною лопаткою до однорідної маси.
Підхід до приготування залишається практично таким самим, як у радянських господинь. Ма також і додатково наголошуємо на тому, що паста не потребує кип’ятіння, бланшування чи нагрівання. Усі інгредієнти додаються у натуральному вигляді, що зберігає їх властивості.
Окремої уваги заслуговує і питання: паста Амосова як зберігати. Найкраще тримати її у скляній баночці під кришкою у прохолоді, тобто – найкраще у холодильнику на нижній поличці. Так вона може зберігатися близько місяця.
Попри численні сучасні інтерпретації, паста Амосова рецепт у своїй класичній версії не потребує удосконалень. Достатньо якісних сухофруктів, волоських горіхів, натурального меду та дотримання простих правил. Це приклад рецепта, який зберіг автентичний підхід і не розгубив практичності, попри десятиліття. Тому паста Амосова залишається актуальною і сьогодні.