…”І вийшла сарана на весь єгипетський край, і сіла на всю землю Єгипту в великому дуже числі. Перед нею такої сарани не бувало, і по ній такої вже не буде!”, — саме так описана у Біблії одна з кар Божих, коли Господь наслав цих комах. Невже історія повторюється?
Сарана вже добралась до Одещини, і мешканці області на власні очі бачать, як ненажерливі комахи з’їдають усе на своєму шляху. Слідом за південними регіонами — Запорізькою, Херсонською та Дніпропетровською областями — небезпека наближається й до Полтавщини. Люди лякаються, дехто бачить у цьому знаки з неба, та все набагато простіше: навала сарани — це не містика, а наслідок людських помилок у догляді за землею.
Насправді ці комахи жили в Україні з давніх-давен. Перелітна сарана, яка раніше мешкала в заплавах річок і зрідка утворювала спалахи активності, нині відчула себе господарем. Причина — зникнення природних хижаків, які тримали її під контролем. Масове використання хімії знищило жуків-мілабрісів, які харчуються цією летючою пошестю. Іронія в тому, що пестициди, покликані боротися зі шкідниками, вбивають не саму сарану, а тих, хто міг би її стримати. Комаха ж швидко адаптується, виживає і розмножується там, де інші види зникають.
Втім навіть зараз врятувати врожай можна й без отрути. Є кілька безпечних способів, які реально допомагають. Один з них — олія німу. Її використовують у багатьох країнах як натуральний пестицид. Вона не шкодить овочам, фруктам і людям, але відганяє комах, у тому числі й сарану. Інший метод — спрей з гострого перцю або часнику. Така суміш, розпилена на листя, створює для шкідників нестерпне середовище. Вони просто не захочуть повертатися на грядку. І третій — мульчування ділянки соломою, тирсою чи навіть травою з сильним запахом. Це ускладнює пересування сарани та псує їй апетит.