Після збору часнику не потрібно саджати на тій же грядці цибулю. Це поширена помилка. Але саме через неї потім ви можете не дочекатися хорошого врожаю. Причина в тому, що ці культури близькі одна до одної. Тому шкідники й хвороби у них також часто перетинаються. І якщо на грядці після часнику щось таке залишилося, то дуже ймовірно, що потім від цього страждатиме цибуля. Причому ще на початку, коли вона не набралася сил.
Найкраще після часнику саджати коренеплоди. Вони проростають трохи глибше, тому навіть у виснаженому ґрунті після часнику буряк і морква знайдуть собі поживні речовини. Але це не означає, що не треба підживлювати грядку перед посівом. Трішки органіки, як компост або перегній, змішаний з попелом, буде дуже доречною. І на початку ще можна дати азотних добрив. Сечовина, нашатир, зелений настій, розчин курячого посліду тощо.
А якщо хочете наситити грядку азотом природним чином, то можна посадити там бобові. Горох або квасоля якраз і зроблять те, що треба. Вони можуть “захоплювати” азот у повітрі та повертати його в ґрунт. А це дуже корисно для наступних культур, які ростимуть на грядці. Але калій та фосфор бобовим давати необхідно.
Після часнику можна посадити на грядці капусту чи салат. Вони хворобами й шкідниками не дуже перетинаються, а тому добре підходять для такої сівозміни. Цим рослинам азоту треба більше, бо все ж вони, по суті, є зеленню. Але не надто багато. Наприклад, якщо дасте капусті забагато азотних добрив, то вона гірше формуватиметься в качат. А салат, вирощений в таких умовах, хворітиме, ростиме менш смачним, швидше псуватиметься.