У наших умовах, де зими не просто холодні, а ще й із різкими перепадами температур, овочі в погребі часто втрачають соковитість. Одні в’януть, інші підгнивають, а частина втрачає солодкість уже до середини зими. Та є кілька сортів, які поводяться інакше – залишаються щільними, солодкими й свіжими навіть тоді, коли надворі мороз хрумтить.
Які це сорти
Серед моркви найкраще зарекомендував себе сорт “Шантане”. Він не такий видовжений, як інші, але саме форма і щільність серцевини допомагають зберігати овочі без втрат. Коли дістанете таку моркву в лютому, вона виглядає, так само як у вересні: тверда, соковита й ароматна. Для супів і зимових салатів – справжня знахідка.
Другий сорт, що вартий уваги, – “Нантська”. Вона ніжніша, довга і яскраво-помаранчева. Цей сорт витримує зберігання навіть у не зовсім ідеальних умовах: якщо в погребі трохи вища вологість чи температура гуляє, морква не гниє, а залишається солодкою. Особливо добре вона підходить для дитячих страв – її смак м’який, без гіркоти, і навіть через кілька місяців після збирання це відчутно.
Щодо буряка, найкраще себе показав сорт “Бордо”. Він не тільки витримує морози, а й чудово зберігає форму та колір. Коли варите борщ у січні, буряк дає той самий насичений рубіновий відтінок, без якого страва втрачає вигляд. А ще він солодший за більшість інших сортів, тому не потребує додаткових хитрощів з підсолоджувачами.
У цьому є свій практичний сенс: замість десятка сортів, які розчаровують уже в грудні, достатньо тримати у себе саме ці три. Вони витримують зберігання й не підводять у найхолоднішу пору. Це зручно й економно: урожай справді використовується до останньої морквини чи бурячка, нічого не доводиться викидати.