Декілька таких перевірених видів томатів – міцні, витривалі й рясні. Вони підходять як для відкритого ґрунту, так і для теплиці, не бояться хвороб і радують солодкими, соковитими плодами до самої осені.
Сорт “Рожевий мед”
Він завжди приємно дивує. Помідори великі, м’ясисті, рожево-малинові, з тонкою шкіркою і солодким смаком без кислоти. На зрізі суцільний м’якуш, тому вони чудово підходять для салатів. Кущ невибагливий, росте навіть на бідному ґрунті, єдине, не потрібно переливати. Урожай дає вже на початку липня і дає плоди аж до перших холодів.
Сорт “Де Барао”
Це класика, коли потрібно багато, стабільно і без сюрпризів цей сорт не підведе. Завдяки витягуванню вгору, з одного куща можна зібрати до десяти кілограмів. Розмір у них середній, також міцні та з легкою кислинкою. Ідеальні для консервації, бо не тріскаються і не втрачають форми під час стерилізації. Добре зберігаються навіть узимку.
Сорт “Сибірський скороспілий”
Не даремно має таку назву, адже не боїться холодів та швидко росте. Якщо літо видалося прохолодним, сонця бракує, він усе одно дає врожай. Кущ компактний, не потребує пасинкування, а перші плоди з’являються вже через два місяці після висадки. Плоди яскраво-червоні, соковиті та мають приємний аромат.
Сорт “Чорний принц”
Ну і фінальним видом є вишуканість. Його темно-бордові, майже шоколадні плоди одразу привертають увагу. На смак вони м’які, солодкі, з легкою фруктовою ноткою. Добре ростуть у теплиці, не вибагливі до догляду, але потребують підв’язки, бо врожай важкий. Часто цей сорт вирощують не лише заради смаку, а й заради краси, адже у кошику чи на столі такі помідори виглядають розкішно.
Звісно, не обов’язково садити всі чотири види, та взявши хоча б один – врожай під назвою “щедрість” забезпечено.