Вирощувати картоплю, як і будь-яку іншу культуру, на одному місці не рекомендують. Навіть якщо ділянка видається вам ідеальною у плані сонячних променів, вже за 3 роки урожай бульб буде значно меншим, аніж раніше.
Земля через одноманітність городини швидко втомлюється, що й призводить до невтішних наслідків. Якщо не застосовувати сівозміну й висаджувати бульби на одній грядці, вони витягнуть із ґрунту всі поживні речовини – азот, фосфор, калій. А своїм наступникам ці ненажери залишать пшик.
На другий рік овоч ще якось триматиметься, хоч і погіршить показники урожайності. Але вже на третій земля збідніє настільки, що не буде спроможна наситити висаджену картоплю. І добрива у цій справі не зарадять.
З іншого боку з року в рік на цій ділянці розвиватимуться картопляні хвороби – фітофтороз і парша. Ця напасть з легкістю перенесе зиму, й наступного року псуватиме життя молодим паросткам.
Та ж ситуація й з личинками колорадського жука чи дротяника. Шкідників щоразу ставатиме більше, бо для них це справжній едем, а до урожаю доживатиме все менше бульб.
На другий рік картоплини будуть значно дрібнішими, ніж спочатку. А ще за рік ви втратите половину врожаю городини, якщо висадите її на цьому ж місці. І внесення добрив не набагато виправить ситуацію.
Тож затямте назавжди: якщо цьогоріч висадили картоплю, потім ця ділянка має відновити свій стан завдяки бобовим – гороху, квасолі, бобам, чи сидератам – гірчиці, житу, вівсу. Такий процес необхідний для чорнозему, як ліки для хворої людини.
Наступного року на місці картоплі висадіть капусту, огірки або гарбузи, а королеву городу перенесіть на інше місце. Навіть якщо воно більш затінене, ніж ця ділянка, сівозміна дасть можливість зібрати набагато більше врожаю.