Наші бабусі й дідусі не викидали лушпиння від цибулі. Вони збирали його всю зиму, а навесні брали на город. Перед посадкою картоплі в кожну лунку клали жменю сухого цибулиння, присипали землею, а вже потім опускали бульбу. Метод простий, але ефект часто приємно дивує.
Цибулиння містить багато природних речовин, які поступово переходять у ґрунт. Вони не діють так одразу, радше мають накопичувальний ефект. Тому картопля отримує додаткове живлення протягом усього періоду росту.
Лушпиння перегниває і робить землю більш пухкою. Також у ньому є калій, кальцій та інші корисні речовини, а молоді паростки швидше зміцнюються. Ну й плюс отримуєте поступове природне підживлення. Тож цибулиння під картоплю – це не стільки про боротьбу зі шкідниками, скільки про живлення ґрунту.
Як правильно використовувати цибулиння
- Збирайте сухе цибулиння ще взимку й зберігайте його у паперовому пакеті або коробці.
- Перед посадкою картоплі підготуйте лунки звичайної глибини.
- Покладіть невелику жменю лушпиння на дно.
- Злегка присипте землею, щоб бульба не лежала прямо на ньому.
- Після цього кладіть картоплину і засипайте лунку.
Більше нічого вигадувати не потрібно. Усе працює саме по собі. Але якщо є можливість, змішайте цибулиння з невеликою кількістю деревного попелу. Така комбінація часто дає ще кращий результат: земля стає поживнішою, а бульби ростуть рівніші й більші.
Це доступний спосіб, який не потребує ані витрат, ані “заморочених” підготовок. Просто спробуйте на кількох рядках, і різницю можна буде побачити вже восени. Тим паче, це нічого не коштує, а можливо навіть і заощадить значну частину бюджету на добривах.