Перегній постачає рослинам азот та значно покращує структуру ґрунту. Деревна зола своєю чергою багата на калій та фосфор, а ще здатна знижувати кислотність субстрату. Знайти інші органічні замінники цим двом препаратам неможливо.
Можна хіба що підсилити кістковим борошном, який є носієм фосфору. Це якщо земля доволі виснажена. За поживністю з перегноєм може якщо не зрівнятися, то підібратися дуже близько компост. Завдяки цьому органічному добриву теж покращиться родючість та структура ґрунту.
А ще можна використовувати пташиний послід, аби наситити землю азотом. Це добриво навіть поживніше за перегній, але дуже концентроване, тож потребує ретельного дозування, аби замість користі не нашкодити.
Якщо робити добавку гумінових добрив, коренева система ростиме краще, а решта хімічних сполук засвоюватиметься сильніше. Золу з її запасами калію та фосфору можна замінити мінеральним добривом – сульфатом калію чи суперфосфатом.
А от змішувати золу з гноєм чи перегноєм не можна в жодному разі. Так ви лише втратите джерело азоту. Краще навесні внести деревний попіл, а восени під час перекопування додати перегній.
Якщо підживити ділянку цими двома добривами одночасно чи з невеликим інтервалом, лужне середовище золи нейтралізує сполуки азоту в перегноєві. Цей мікроелемент перетвориться на аміак і випарується, не надавши користі городу.
Змішування лужного та азотного добрив призведе до хімічної реакції, в результаті якої ґрунт втратить родючість. Тож якщо є бажання внести перегній та золу під огірки, капусту чи картоплю в одному сезоні, тоді спочатку додайте перегній і перекопайте, і лише за кілька тижнів додайте золу. Але в жодному разі не поєднуйте ці 2 сполуки в одній лунці, бо загубите урожай.