“Беллароза”
Вона формує врожай за дуже короткі терміни. Можна висадити її у квітні, а вже через 60 днів мати повноцінні великі бульби. Зверху вона червонувата, трохи шорстка, що захищає від пошкоджень під час копання. Всередині світло-жовта м’якоть, яка ідеально тримає форму під час смаження. Та ще чудовою ознакою цього сорту є стійкість до посухи, бо кущ формує міцні корені, які викачують вологу навіть тоді, коли сусідські грядки вже “горять”.

“Рів’єра”
Якщо на меті є молода картопля вже на початку червня, то “Рів’єра” поза конкуренцією. Вона прокидається раніше за бур’яни й встигає відцвісти до піку активності колорадського жука. Зернистість крохмалю у неї помірна, тому вона універсальна: і в суп, і на пюре. Кущі ростуть міцними, розлогими, що створює природну тінь для коренів, зберігаючи прохолоду в землі. А це важливо для формування великої кількості бульб. При гарному підживленні попелом або перегноєм один такий кущ видає до півтора десятка картоплин розміром з кулак.
“Королева Анна”
Цей сорт має ідеальну форму та неймовірну врожайність. Бульби ростуть видовженими, гладкими, з майже непомітними вічками. Вона не боїться парші та раку картоплі, що робить її ідеальним кандидатом для висадки на ділянках, де картопля росте рік у рік.

Вона пізніша за попередні сорти, зате зберігається аж до наступного літа без м’якоті. А смак у неї насичений, класичний. Якщо нормально поливати її у період цвітіння, під кожним кущем знайдете ціле “гніздо” відбірної картоплі, яку не соромно і на продаж винести, і в погребі залишити.
Як правильно садити картоплю
Щоб отримати обіцяні “відра” врожаю, не ігноруйте підготовку. Картоплю треба дістати з погреба за 2-3 тижні до висадки, щоб вона прогрілася і пустила короткі міцні паростки. Довгі білі “нитки” – це слабкість, їх краще взагалі обривати й чекати нових бруньок.
Кладіть також у кожну ямку по жмені деревної золи. Це не просто добриво, а захист від дротяника. І не треба заглиблювати бульбу занадто сильно, цілком достатньо 10-12 сантиметрів.
