Багато хто мучиться з буряком щосезону. Пробує різні схеми та сорти, купує багато добрив, змінює метод поливу. А результат не завжди виходить таким, якого хочеться, і врожай може розчаровувати.
Насправді добитися гарної родючості не дуже складно. По-перше, потрібно взяти 3 якісні сорти. І ми підібрали їх за вас. По-друге, їх потрібно саджати, чергуючи щороку і не забуваючи про сівозміну.
Тобто цього року висівайте один сорт, наступного – другий, далі – третій, а потім по колу. Але на одному й тому ж місці саджати буряк можна не раніше ніж через 3-4 роки. Найкраще саджати буряк після:
- цибулі;
- картоплі;
- огірків.
Вони залишають після себе пухкий та чистий ґрунт, де буряк почуватиметься комфортно. А ось після моркви його висівати небажано, бо вони можуть обмінюватися хворобами та шкідниками.
Таунус F1
Це середньостиглий сорт, який дає дуже гарні циліндричні плоди. Радіальних кілець у нього немає, м’якота дуже смачна. У цьому сорті близько 9% цукрів, тому він класно підходить для борщів та салатів.
До речі, для кулінарії Таунус F1 підходить просто ідеально, бо смак і колір навіть після термічної обробки у нього залишаються дуже насиченими. Та ще й родить він дуже гарно – до 6 кг з квадрата.
Пабло F1
Якщо хочете реально родючий сорт, то придивіться до Пабло F1. Він теж середньостиглий, але врожайність його значно вища – до 8 кг з квадратного метра. Причому це в середньому. А може бути вище.
У цього сорту плоди круглі, діаметром до 10-15 см та вагою 150-250 г. Тобто досить гарні. М’якота дуже яскрава і смачна. Вміст цукру трішки менше, ніж у Таунуса, але все одно досить хороша.
Беттолло F1
Ще один округлий сорт, який виростає трішки меншим – до 8-12 см. Вага при цьому коливається від 130 до 260 г. Шкірка у цього сорту щільна, але тонка. Солодкість м’якоти помірна, але смак дуже насичений.
Сорт Беттолло F1 ідеально підходить для приготування заготовок на зиму та довгого зберігання. Його родючість приблизно на рівні Таунуса, але при гарному догляді можна отримати трохи більше врожаю.