Щороку багато городників роблять одну й ту ж помилку: або купують незрозумілу насіннєву картоплю на ринку, або беруть її у сусідів чи родичів, не задумуючись про якість. А потім восени фітофтора, дуже слабкий врожай та гниль через кілька місяців після збирання. А все тому, що сорт був непідходящим.
Чому взагалі одні сорти гірші за інші
Важливо розуміти, що “поганий сорт” – це не той, який не дає картоплі взагалі. Таких майже не існує. Тож поганим можна вважати той сорт, який має слабкі місця, через які погано родить.
Тому є кілька критеріїв, на які радять звертати увагу агрономи:
- Стійкість до фітофтори. В Україні це головна проблема. Вологе літо? Ось і фітофтора. Спека, але вночі дуже різко холодає? Також буде проблема.
- Стійкість до нематоди. Особливо актуально там, де картоплю вирощують на одному місці декілька років поспіль.
- Якість зберігання. Навіть якщо врожай буде гарним, то толку від нього буде мало, якщо він дуже швидко згниє.
- Стабільність урожаю. Знову ж, якщо один рік родить класно, а наступного дає мізер, то сорт вважають поганим.
- Вигляд та смак. Для домашнього городу важливо і перше, і друге. Ніхто не хоче збирати негарну картоплю. А ще гірше, якщо вона несмачна, тому страви з нею виходять посередніми.
Синьоочка
Чомусь в народі її люблять. Бо смак у цього сорту дійсно непоганий. От тільки вирощування цієї картоплі – це не дуже приємний процес. Бо вона зовсім не стійка до фітофторозу та парші.
Тобто для гарного врожаю її доведеться постійно обробляти хімікатами. Але навіть якщо у вас це вдасться, то це лише половина проблеми. Потім же картоплю треба якось зберегти, а з цим у Синьоочки теж проблеми.
Бородянська рожева
Цей сорт виведений ще у 1980-х роках на Київщині. Він досі існує, але вже виключений з держреєстру сортів. Тож знайти його можна переважно на ринках. Але купувати його точно не варто.
Головною проблемою є невідома вірусна історія. Але якщо насіннєва картопля бралася з проблемного врожаю, з величезною ймовірністю ваш врожай буде ще гіршим.
Бо хоча сорт і смачний, але він має низьку стійкість до Y-вірусу. А ще до золотистої нематоди. А це буде особливо помітно на ділянках, де картоплю вирощують кілька років підряд, бо мало місці на городі.
А ще у 2025-му році цей сорт масово “горів” – бадилля просто передчасно засихало, тому бульби були дрібними, деформованими. Відповідно уваги Бородянська рожева точно не заслуговує.
Слов’янка
Виростити гарний врожай цього сорту трохи легше. От тільки сенсу дуже мало. Після кулінарної обробки смак у Слов’янки залишається ніяким. Плюс вона надто водяниста. Більше нагадує кормову картоплю.
Невська
А це ще радянський сорт. Якщо цього вам недостатньо, то відмовитися від нього, навіть якщо знайдете, варто ще через 2 причини: дуже погана стійкість до фітофторозу та ще посередній смак.
А ще Невська дуже чутлива до парші. І зберігається погано. Уже до лютого-березня ви викинете значну частину врожаю. Тобто у цього сорту немає ніяких переваг, а лише мінуси.