Городній сезон зазвичай починається зі створення у голові справжніх схем і планів: де посадити помідори, а де виділити місце під головний національний продукт — картоплю. Більшість помилок стається саме на цьому етапі, коли ми ігноруємо “історію” конкретної грядки.
Картопля дуже вибаглива до того, хто жив у землі до неї, і справа тут не в магії, а в банальних хворобах і запасах поживних речовин, які попередні мешканці або залишили, або безжально викачали з ґрунту.
Погані та хороші попередники для картоплі
Найбільша помилка, яку можна зробити — це висадити картоплю там, де торік росли її “двоюрідні брати”. Мова про все сімейство пасльонових: помідори, баклажани та солодкий перець. Також варто уникати місць після соняшника — він настільки виснажує землю, що після нього навіть бур’яни ростуть неохоче, не те що картопля.
Список ідеальних друзів доволі серйозний. Бобові (горох, квасоля, люпин) — перші “друзі”. Це справжній джекпот. На їхніх корінцях живуть особливі бактерії, які збирають азот прямо з повітря і залишають його в землі. Картопля після квасолі росте набагато бадьоріше і рідше хворіє.
Зернові (жито, овес) — ще один варіант. Якщо восени грядка була засіяна сидератами, особливо житом, картоплі там буде дуже комфортно. Зернові пригнічують ріст бур’янів і очищують землю від дротяника — головного ворога картопляних бульб.
Капуста також сподобається картоплі. Вона має зовсім інший набір хвороб, тому ризик заразити бульбу мінімальний. До того ж під капусту зазвичай вносять багато органіки, яка залишається в землі й дістається наступному власнику ділянки.