Легендарний український футболіст Андрій Шевченко, який став відомим всьому світу, грав у зірковий футбольних командах як “Динамо” Київ, “Челсі”, “Мілан”, понад 5 років роботи у тренерському штабі в українській збірній, сотні забитих м’ячів, тисячі зіграних матчів, безліч перемог. І тепер він був одноголосно обраний Президентом Української асоціації футболу.
Але хто був поруч завжди і всюди з великим футболістом? Його дружина діти, які завжди підтримували батька та чоловіка.
Андрій Шевченко має шлюб з Крістен Пазік ще з далекого початку 2000-х років, у пари народилось четверо синів – і всі неймовірно схожі як на тата, так й на матусю.
Старшого сина народили у 2004 році – Джордана, у 2006 Крістіана, у 2012 Олександра і молодший Райдер-Габріель народився у 2014 році. Сім’я завжди живе у декількох країнах та всі діти мають подвійне громадянство через те, що матуся громадянка США, а тато – громадянин України.
Звісно, кожен син хотів би продовжити кар’єру батька, але не у всіх це може вийти. Другий син 17-річний Крістіан поки що має найбільше амбіцій, ніж його брати. Хлопець народився у Лондоні, але нещодавно прийняв рішення, що все ж таки хоче прийняти українське громадянство.
Навесні хлопцю вдалося все ж таки отримати громадянство, але все це – не просто так. Крістіана покликали у футбольний склад юнацької збірної України і тепер другий син батька, як й легендарна зірка Андрій Шевченко, грає також під 7-мим номером. Хлопець пішов по стопах батька і тренера бачать в ньому потенціал та жагу до перемоги, як колись змогли розгледіти та повірити у молодого та амбіційного Андрія Шевченка.
Хлопець дуже схожий на батька навіть по зовнішньому вигляду. Як Президент Української асоціації футболу, Шевченко з’явився на одному з тренувань юнацької команди, де грає його син та встиг зробити зворушливі світлини – на одному футбольному полі стоїть красень Крістіан з 7-мим номером на футболці у формі збірної України, а поруч із ним стоїть батько, який також колись стояв на цьому місці як юний гравець, перед яким ще все життя попереду.
Тепер він передав свої знання та навички до свого нащадка, який може продовжити кар’єру батька.
«Був радий побачитися з тобою, синку. Так тримати!”
