Світлана Лобода дала велике відверте інтерв’ю Катерині Гордєєвій, у якому розповіла про те, яким був для неї день 24 лютого 2022 року, коли росія розв’язала повномасштабну війну проти українського народу.
Спочатку я просто плакала, мене знищили, я була як маленька дитина, яка просто загубилася, я не розуміла що далі. Я як і всі ми прокинулася о 5:15, мене розбудила няня, я була в москві, до цього я готувала великий тур протягом року з усією своєю командою, моя команда – це українці, всі українські хлопці та дівчата. Я приїхала до Києва, щоб відрепетирувати програму, щоб її вивчити, а останні три роки мешкала між трьома країнами. Я в основному перебувала в Європі, у мене був маленький будиночок у європейському одному місті, у Києві я займалася всією своєю творчою діяльністю і в москві у мене жили діти, бо Єва старша ходила до школи, і після 2014 року ми переїхали до москви та жили там. Але в останній рік це вийшло у зв’язку з моїм особистим життям я весь час була або на гастролях, або за кордоном, мама стежила за дітьми, загалом такий трохи бардак
, – згадує Світлана.
У лютому 2022 року співачка приїхала до української столиці по роботі:
Я приїхала до Києва, щоб пройти всю свою програму, 10 днів я репетирувала, на 11 день я захворюю на ковід, хоча рік я трималася, і мабуть на нервовому стресі, кажуть же, що це інфекція, яка б’є по конкретно по тій проблемі, яка у тебе є, а в мене останніми роками було безсоння найсильніше і я не могла з цим впоратися. Я лікувала його, пила якісь медикаменти, і в мене б’є ковід по нервовій системі, у мене починаються панічні атаки. Я вперше розумію, що таке панічна атака, коли ти задихаєшся і ти відчуваєш, що ти вмираєш, постійно пульсометром перевіряєш живий ти чи ні, яка у тебе пульсація, тому що у тебе вискакує серце і тобі здається, що у тебе не вистачає весь час повітря , це був лютий місяць, 13-12 десь число. І ось тиждень я перебуваю в цьому пеклі, я не сплю ночами, плюс до всього це навантаження у вигляді того, що скасувався мій великий концерт, до якого я доклала стільки зусиль і так готувалася
Лобода розповідає про це ледве стримуючи сльози:
Я тільки більш-менш приходжу в себе до 19 числа, я відлітаю в москву до дітей, і я розумію, що потрібно мені летіти назад до Києва, тому що мені потрібно дорепетирувати. І мій чоловік каже, що цього робити не потрібно зараз, ну, мабуть, у нього були якісь теж побоювання і він якісь речі розумів, хоча він завжди захищає мене від усіляких стресів, політичних історій, ну і зізнатися чесно я була завжди дуже далека від історій політики, я була дуже сконцентрована на собі, на своїй роботі, на своїй кар’єрі, що моє велике упущення. Мені здавалося, що політика це десь там далеко і в принципі я молода блондинка дівчинка не особливо повинна в цьому розбиратися. Він мене вмовляє залишитися в москві, я дуже слабенька ще лежу в ліжку, мої панічні атаки потроху йдуть, я думаю – слава богу, тобто у мене там тиждень до концерту, я начебто приходжу до тями
І тільки її стан почав стабілізуватися, почалася війна:
24 рано вранці до мене заходить няня о 5:15 і каже мені про те, що почалася війна… Ну, тобто, що означає почалася війна… Я відкриваю телефон, а в мене вже просто весь телефон у повідомленнях моїх друзів з Києва, моєї команди , і у всіх питання що робити. Вони ж знають, що я завжди вирішую все, і вони мені кажуть – що нам робити. Мій тато, моя тітка написала, а я ходжу по кімнаті і взагалі не розумію, що робити. Ну, тобто я вперше в житті так загубилася, я була в такому сум’ятті, в такому жаху, а ще на мене ось цей тиск, коли я знаю, що я несу відповідальність перед усіма, а я не знаю, що їм відповідати, я не знаю, що їм писати, я просто в жаху. Я в жаху від розуміння, що я знаходжуся в москві, що тут мої діти, вся моя сім’я, частина моєї команди… Ну і все, з цього моменту в мене починається нове життя, життя в пеклі
, – не приховуючи емоцій поділилася Світлана Лобода.