Під час інтерв’ю для Ютуб-каналу Олексія Суханова співачка розповіла, зокрема, про власну виставу “Доньки”, у якій висвітлила багато наболілих моментів зі свого життя. Частиною вистави є монолог декотрої сусідки. Суханов поцікавився, чи це якась конкретна людина, і Наталія відповіла, що це радше збірний образ такої собі пліткарки, яка вважає за потрібне втручатися у чуже життя.
Олексій поставив запитання артистці, а чи вважає вона сама себе пліткаркою.
“Твоя сусідка – пліткарка. А ти – пліткарка?”
На це Могилевська зі сміхом відповіла:
“Я занадто… давай не буду казати “самозакохана” – акцентована на собі, своїх задачах по життю, що я не те, що не пліткарка – я не буду зараз казати, що я така тут людина гарна – в мене просто взагалі на думку таке не спадає”
Суханов поцікавився, невже співачка жодного разу навіть не обговорювала своїх колег по цеху, так би мовити, за спинами. На що вона дала відповідь:
“Ну от просто не цікаво. Крім того, я із великим сумом і підтримкою ставлюся до всіх, хто обрав цю складну професію. Я розумію, через що ці люди проходять, тому в мене є така величезна повага”
Продовжуючи, Наталія розповіла, що під час медитації, яку артистка практикує, вона досягала стану крайньої прихильності до всього свого оточення.
“Я розуміла: “Боже мій, які всі прекрасні, красиві, які різноманітні: Ірочка Білик така ніжна, Тіна Кароль – в неї стільки жіночності, вона така в тому красива… Яка сильна і водночас тонка Юля Саніна… Вони прекрасні – як цього можна не помічати?”
– поділилася співачка своїми думками під час медитації.
“Надихаю настільки, наскільки це можливо”
Наталія Могилевська розповіла, з якою метою створила моновиставу “Доньки”, прем’єра якої відбулася 31 липня цього року в драмтеатрі імені Лесі Українки в Києві.
“Мені здається, що люди сьогодні дуже зневірені і декого наздогнала депресія… І власним прикладом, власним шляхом, боротьбою зі страхами, з тим самим, що відбувається з кожною жінкою сьогодні в Україні – я просто допомагаю продовжувати вірити, любити, надихаю настільки, наскільки це можливо. Тому що я сама намагаюся не втрачати любов, продовжувати життя, і надихати – в тому числі і хлопців на фронті – своєю величезною вірою”