Здається, що консервація — це справа проста: зварив, розклав по банках, закрутив — і готово. Але досвідчені господині знають: успіх усієї “закупорки” часто залежить від однієї-єдиної деталі — правильно підібраної кришки.
У народі кажуть: “Диявол ховається в дрібницях” і таким бісеням для ваших баночок з варенням, огірками може виявитися маленька кришка. Навіть якщо ви дотримались всієї технології у закрутці овочів, саме вона може звести нанівець всі ваші зусилля.
Не варто і нагадувати, але повторно кришки типу “твіст-офф”, тобто ті, що закручуються з різьбою, категорично не можна повторно використовувати. Так, вони мають більший запас міцності, ніж жерстяні, але лише за умови, що вони нові. Стара кришка, навіть ідеально чиста й блискуча, вже не придатна для повторного консервування. Ущільнювач вже пошкодився і не поверне своїх герметичних властивостей. І як би міцно ви не закручували банку, у потрібний момент вона вас підведе.
Окрема історія — пластикові кришки. Вони зручні, легкі, кольорові — здається, ідеальні. Але тільки не для стерилізованих консервацій. Такі кришки не витримують високих температур, не створюють вакууму і не герметизують банку. Для тривалого зберігання — категоричне “ні”. А от для квашення — навпаки, ідеальні: вони щільно закривають горлечко, але дозволяють продукту “дихати”, що для ферментації лише на користь.
Нічого гарного не чекайте і від бляшаних кришок без покриття. Їх можна використовувати лише для некислих заготівель — компотів, джемів, варення. У кислому середовищі такі кришки швидко окиснюються, і замість солодкого смаку, ви отримаєте металічний присмак і небезпечне бродіння. З м’ясними консервами тим паче не варто ризикувати.