Є ще такий момент, як волога, бо матеріал гріє, але вона накопичується, тому руки швидко холонуть, а комфорт зникає. Але, як відомо досвідченим господиням, рис гарно поглинає вологу, тому й тут ми не оминули його стороною.
Якщо покласти всього по п’ять сухих зернин у кожну рукавичку, ближче до кінчиків пальців або в район долоні, то помітите уже через кілька годин перебування на морозі, що усередині все ще зберігається сухість, а тепло від рук не “втікає” так швидко, як зазвичай.
Навіть у сильний мороз руки пітніють, особливо якщо людина активно рухається. Волога залишається всередині рукавички, потім на холоді охолоджується й звісно руки мерзнуть. Та рис працює як мініатюрний поглинач вологи, його небагато, тому він не давить на руки й не відчувається під час носіння, але цього достатньо, щоб зменшити сирість. А у сухому середовищі, за законами фізики – тепло зберігається значно довше.
Ну а тепер про найприємніше; це взагалі не потребує витрат, навіть нову теплішу пару рукавичок не треба. Для акуратності зерна можна загорнути в маленький шматочок марлі або тонкої бавовняної тканини, та вони чесно кажучи, навіть без цього не створюють дискомфорту. Раз на декілька днів їх краще міняти або підсушувати, якщо рукавички активно носяться.
Реально відчутний ефект у сильний мороз – від мінус десяти та нижче. При -20 різниця відчувається чітко: руки залишаються не тільки теплішими, а й значно комфортнішими. Бо немає відчуття вологої холодної тканини, через яку зазвичай і мерзнуть пальці. А от для тих, хто багато гуляє, чекає транспорт або працює на вулиці, це дрібниця, яка реально полегшує зиму.