Не повірите, але те на чому в 90-х економила більшість сімей, знову стає частиною щоденного життя. Ми в редакції довго думали, чи варто про це писати без іронії. Та реальність таки “заставила”: те, що колись було вимушеним, сьогодні знову – свідомий вибір.
У 90-ті економили на всьому, не тому, що це було модно, а тому, що інакше не виходило. Одяг передавався у спадок між родичами й сусідами. Куртка старшого брата легко ставала курткою молодшої сестри, і ніхто не бачив у цьому нічого дивного. Взуття ремонтували до останнього: підклеювали, підбивали, міняли набійки. Сьогодні ж дедалі більше людей знову несуть черевики до майстра, бо нові – дорого, а старі ще “живі”.
Економили й на їжі, але не на ситості, до прикладу супи з кісток, каші, картопля в усіх можливих варіаціях. М’ясо – не щодня, а на свято. Домашні закрутки були не хобі, а стратегічним запасом, полиці з банками в підвалі чи на балконі означали спокій узимку. І ось тепер ми знову бачимо, як люди масово купують крупи, закривають овочі, печуть хліб удома.
Економили на комунальних дрібницях також, світло вимикали, коли виходили з кімнати, воду не лили марно. Пакети не викидали – їх мили й складали в окрему шухляду. Смішно? Колись – ні, сьогодні – знову ні. Бо рахунки повертають нас до суворої реальності та звичок, швидше за будь-які модні тренди.
Розваги тут теж не виключення, телевізор, книжка з бібліотеки, розмови на кухні, без підписок і платних сервісів. І, як не дивно, багато хто зараз знову відмовляється від зайвого, обираючи простіші радощі, а що саме цікаве – це більше радує та розвиває, а цього, погодьтесь, зараз дуже не вистачає.