Розпочнемо з того, що не варто використовувати рушники, що залишають ворс, та миття у занадто гарячій воді з хімією.Бо мийні засоби накопичуються на склі, створюючи ефект “старого” тьмяного посуду. Барменський метод, відомий як “парове полірування”, розчиняє мінеральний наліт і дозволяє склу сяяти шляшом ідеальної гладкості.
Інструкція “кришталевого” ефекту
Щоб повернути життя старому набору келихів, підготуйте невелику каструлю з водою та столовий оцет. Тепер доведіть воду до кипіння та додайте туди 2-3 столові ложки оцту. Візьміть келих за ніжку (це важливо, щоб не залишати нових плям) і потримайте його над парою догори дном (скло має повністю “запотіти” зсередини та ззовні). Для подальшого кроку знадобиться мікрофібра з коротким ворсом або спеціальна серветка для скла та дзеркал.
Однією рукою тримайте чашу келиха знизу, ніби “черпаєте” нею повітря. Іншою рукою, загорнутою в суху мікрофібру, робіть колові рухи всередині. Починайте з дна чаші, поступово піднімаючись до країв. Пара, що осяде на склі, стане ідеальним мастилом. Ніжку та підставку протирайте в останню чергу, тримаючи келих лише через тканину.
Якщо келихи роками стояли без діла і вкрилися товстим шаром сірого нальоту, звичайна пара може не впоратися. У такому разі занурте посуд у розчин (1 частина оцту на 3 частини теплої води) на 20 хвилин. Після цього промийте під проточною водою і перейдіть до парового полірування, описаного вище.
І ніколи не ставте вимиті келихи на сушарку догори дном на рушник. Повітря всередині застоюється, а волога, що випаровується з тканини, знову осідає на стінках, створюючи затхлий запах. Краще підвішувати їх за ніжку або протирати одразу після миття, поки скло ще тепле. Чисте скло не має запаху – і це головна ознака того, що все зроблено правильно.