Син Сергія Притули цьогоріч закінчує навчання у школі. Тож Дмитро має визначатися з майбутньою професією. Та юнак не поспішає обирати напрямок діяльності. Певно, ще не визначився.
Шлях до гумористичної галузі в тата теж був доволі складний. Середню освіту Сергій здобув у школі №1 міста Збараж. У дитинстві Притула частенько змінював пріоритети у професійному плані.
Спочатку мріяв стати військовим, оскільки його дідусь воював у Другій Світовій, брати були офіцерами, дядько полковником. Та з віком уподобання кардинально змінювалися. Так, якийсь час Сергій збирався стати дияконом у церкві, кур’єром та марив купою інших спеціальностей.
Те саме нині відбувається з сином. Дмитро якийсь час захоплювався небом і хотів йти в авіацію. Тепер йому краще вдається написання комп’ютерних програм. Тож, найімовірніше, продовжить навчання у сфері ІТ.
Сам Сергій далекий від програмування, оскільки вперше побачив комп’ютер у 1997 році, коли поступив навчатися до інституту. Притула певен, що ніколи не буде підштовхувати ані сина, ані менших доньок до вибору конкретного фаху.
Дитина має сама обирати собі професію. Якщо вагається, можна порадитися з родиною чи викладачами. Останнім краще видно, в якій галузі учень може досягти найбільших успіхів.
Якщо людина займається справою, яку не любить, вона почуватиметься нещасливою. Вибір фаху через родинну династію чи високооплачувану галузь не призведе до позитивних наслідків.