Діти ні в чому не винні. Вони не мріяли жити в чужому домі з іншими сиротами. Вони не хотіли, щоб мама любила алкоголь більше, ніж рідну дитину. Вони просто хотіли бути дітьми, у яких є рідні і люблячі батьки.
Сьогодні так багато є причин, чому дитина потрапляє в дитячий будинок. І не завжди батьки погані. Хтось вмирає відразу, після першої зустрічі з малюком. Хтось не здатний забезпечити рідного сина або дочку, а хтось просто боїться відповідальності.
Але є і такі люди, які готові подарувати чужій дитині щасливе дитинство і справжню материнську любов.
Ці хлопчики і дівчатка до цього дня не знали, що таке бути дитиною і хто такі мама і тато. А сьогодні їх очі горять, а усмішка не сходить з маленького лиця.
З одного боку боляче дивитися на перші фотографії, коли дітей ще не усиновили. Не потрібно бути екстрасенсом, щоб зрозуміти, що тоді відчували беззахисні малюки.
Якось спокійно на душі стає, коли бачиш такі перевтілення. Кожна мама порадіє за дитину, адже чужих дітей не буває.