Під час вагітності медики виявили в малюка синдром Дауна. А незабаром і повідомили, що дитина може і зовсім не вижити.
Лікарі готували родину до найгіршого. Вони говорили, що є ймовірність, що дитина може народитися мертвою. Але батьки налаштовувалися на щасливий кінець.
«Ми з чоловіком вирішили зберегти плід і сподіватися на краще», – згадує Карен.
Будучи вагітною, жінка представляла, як її синочок грається зі старшим братиком і сестричкою. Вона мріяла співати йому колискові. Але найбільше вона хотіла, щоб дитина була здоровою.
Незабаром народився Реннер. За допомогою кесаревого розтину малюк з’явився на світ. Дитину одразу поклали у відділення інтенсивної терапії. Крім усіх проблем зі здоров’ям, у хлопчика ще виявили ниркову недостатність.
Батьки були розбиті горем, як ніби весь всесвіт був проти них. Через сімдесят п’ять днів лікарі сказали, що дитина не виживе.
Карен і Брайан з дітьми приїхали за малюком, вони хотіли показати йому рідний дім, поки він ще не закрив маленькі очі. У центрі інтенсивної терапії мама ніжно колихала хлопчика на руках. І раптом Реннер почав одужувати. Медики не розуміли, як таке можливо. Але здоров’я дитини покращилося.
«Він чудо, і за його обійми варто боротися», – сказав лікар, який оперував жінку. Він був здивований, що немовля так швидко йшло на поправку. Більше шести місяців хлопчик провів у лікарні. Після того, як стан дитини стабілізувався, його дозволили забрати додому.
Зараз дитині вже п’ять років. Батьки дякують Богові, що він не забрав його до себе, і подарував хлопчикові другий шанс на життя.