Сервіз “Сімейство коропів” (так він називається за паспортом) має цілком конкретну мистецьку цінність. Його створив грузинський художник Абесалом Давіташвілі ще у 50-х роках минулого століття. Спочатку їх випускали у Ризі, а потім виробництво розійшлося величезними тиражами по всьому союзу, зокрема на Полонському фарфоровому заводі.
Антикварів цікавить не стільки факт наявності кераміки, скільки рідкісність конкретного забарвлення. Найпоширеніші варіанти – темно-сині з позолотою — коштують відносно небагато. Проте існують екземпляри у нетипових кольорах: малахітові, повністю позолочені або з рідкісним розписом. Так от за ними й полюють знавці фарфору, викладаючи на аукціонах тисячі гривень.
Як зрозуміти чи є у вас коштовний набір
Зверніть увагу на клеймо на дні великої риби-карафа. Маркування заводу може радикально змінити ціну. Полонне, Городниця чи Рига – кожен завод мав свої нюанси розпису та якості глазурі.
Також перевірте комплектність. Повний набір складається з одного великого карафа та шести маленьких чарочок-рибок. Якщо збереглася вся “сім’я” без жодного сколу, то ціна автоматично зростає. Колекціонери рідко купують поодинокі чарки, хіба що для доукомплектування власних наборів, але платять за такі “запчастини” копійки.
Стан позолоти теж грає роль. Якщо золото на плавцях стерлося, то цінність предмета падає. Справжні лоти-фаворити – це ті, що десятиліттями стояли за склом і жодного разу не бачили води.
Де шукати покупця і як не продешевити
Не поспішайте в першу антикварну лавку біля метро. Там запропонують мінімум, щоб заробити на перепродажі. Краще скористатися спеціалізованими онлайн-аукціонами або групами колекціонерів у соцмережах чи навіть тим же OLX. Подивіться на завершені торги за схожими лотами. Якщо бачите, що сервіз у вашому кольорі був проданий за 5000 гривень, не ставте “продати зараз” за 500.