З роками приходить усвідомлення, що українська література – це не лише про кріпацтво та “журбу-печаль”. Це про неймовірний психологізм, іронію, яка б’є в ціль краще за сучасні меми, і персонажів, чиїй внутрішній драмі позаздрили б навіть сценаристи Нетфлікс.
У наступних загадках немає імен, лише характери, вчинки та нотки харизми. Якщо впізнаєте бодай чотирьох – вітаємо, ви не просто освічена людина, а справжній літературний геній.
Персонаж перший
Він приїхав до великого міста на підводі, з мішком картоплі та величезним бажанням “вийти в люди”. Він хотів підкорити місто, а натомість місто почало змінювати його. Він міняв жінок, як старі папери, писав оповідання про людей і зрештою зрозумів, що справжня перемога – це не статус, а здатність не втратити себе серед холодних багатоповерхівок. Його шлях – це історія кожного з нас, хто колись починав життя з орендованої кімнати на околиці.
Персонаж номер два
Вона не просто співала – вона творила історію. Її пісні знав увесь полк, а її кохання стало для неї вироком. Коли той, кого вона чекала з походів, зрадив її заради багатшої, вона не стала влаштовувати сцен. Вона просто приготувала зілля. Її судили, її милували, але вона так і залишилася символом незламної, хоч і глибоко пораненої душі, яка вміє перетворювати біль на безсмертну музику.
Третій персонаж
Цей чоловік дуже любив свою землю, своїх синів і трохи забагато алкоголю на свята (і в будні теж). Він вірив у забобони, боявся зайти в церкву в неділю, якщо напередодні грішив, і був епіцентром побутових воєн, які розгорталися на його подвір’ї. Його трагедія в тому, що він так і не зміг примирити своїх близьких, а його смерть стала фіналом у безглуздій суперечці за межу.
Персонаж четвертий
Вона не знала, що таке власність, поки не зустріла хлопця з сопілкою. Вона була частиною природи – вільною, наївною, прозорою. Заради кохання вона погодилася вдягнути хустку й терпіти докори свекрухи, але людська дріб’язковість виявилася страшнішою за найлютішу зиму. Вона не померла – вона просто стала вербою, залишивши надію на те, що справжні почуття мають “силу нездоланну”.
Персонаж під номером п’ять
Це перший “супергерой” нашої літератури. Коли його рідне місто згоріло, він зібрав компанію вірних друзів і вирушив шукати кращої долі. Він любив добре поїсти, випити з богами і не соромився міцного слівця. Навіть спустившись у пекло, він знайшов спосіб звідти вибратися, бо справжній українець знає: вихід є завжди, головне – мати гарний гумор і надійну команду “троянців”.
Відповіді
- Степан Радченко (Валер’ян Підмогильний, “Місто”).
- Маруся Чурай (Ліна Костенко, “Маруся Чурай”).
- Омелько Кайдаш (Іван Нечуй-Левицький, “Кайдашева сім’я”).
- Мавка (Леся Українка, “Лісова пісня”).
- Еней (Іван Котляревський, “Енеїда”).