Абсолютно точно всі, хто жив у радянські часи, пам’ятають напої, які тоді продавалися. Дехто й досі вважає, що це щось унікальне та зараз такого не роблять. Але чи виправдана ця ностальгія? Давайте розбиратися.
Звідки взялися назви напоїв
Зараз багато хто асоціює слово “дюшес” з грушами, а “ситро” – з лимонами. І саме через ці напої. Але виявляється, що походження цих назв зовсім не радянське. Крім “Тархуну”, бо це назва відповідної рослини.
Тобто характерний аромат, який і сьогодні всі пам’ятають, був саме від цієї трави. Вона ще називається естрагоном. “Ситро” ж походить від лимонів. Тому що слово “citron” буквально й означає “лимон”.
Але у “Ситро” були не лише лимони, а різні цитрусові. А ось “Дюшес” називається на честь популярного сорту груш “Duchesse”. І вже з назви зрозуміло, що вони не радянські. Вивів їх англієць ще у кінці 18 сторіччя.
Якість радянських лимонадів
Дійсно, радянські лимонади багато в чому виграють у сучасних напоїв, бо вони часто робилися з соків або настоїв. І також там використовувалися ароматизатори, причому часто натуральні.
Проте це теорія. На практиці ж в усьому легендарний ГОСТ допускав чималі відхилення. І вони траплялися частіше, ніж може здаватися. Тому хімії в радянських напоях нерідко також вистачало.
Плюс залежно від регіону й технолога напої могли відрізнятися. І зберігалися вони менше. Зараз ви купуєте напій та знаєте, що від нього очікувати. А в радянські часи деколи була “лотерея”.
Але варто розуміти, що навіть за умови безумовного дотримання того ідеалізованого ГОСТу, про який всі згадують, у солодких напоях користі мало. Мало було її раніше та зараз це не змінилося.