За останні 20 місяців хореографиня навідувалася до Києва лише двічі. Решту часу воліє проводити за кордоном. Завжди поряд з Оленою Шоптенко її 5-річний синочок Олексійко.
Спочатку маля весь час просилося назад до України, бо сумувало за вихователькою та дітьми в дитсадку. Тепер хлопчик потроху призвичаївся до нових умов. Мовний бар’єр дуже сильно впливав на Олексійка, якого раптово вирвали з зону комфорту й відправили у незнайоме середовище.
Олені навіть довелося змінити один дитсадочок на інший, оскільки у першому закладі ніхто не переймався проблемами дитини. Хлопчика лише сварили, що б’ється з однією дівчинкою. Тож коли Олена привела сина в новий колектив, відразу пояснила керівництву, що Олексій поки не розуміє німецької мови, тому може поводитися дивно, на думку вихователів.
Шоптенко попросила розповісти їй усі правила, щоб вона довела їх до сина зрозумілою йому мовою. Опинившись у чужій країні без підтримки чоловіка, Олена й сама зазнала чимало труднощів. Хореографиня почала займатися різноманітними проєктами, а дитину було ні на кого залишити. Особливо важко було, коли Олексійко починав хворіти.
Їдучи до Києва, матуся не наважилася брати сина з собою. Тож завезла до бабусі хлоп’яти в Польщу. У Відні Шоптенко не наймає няню на постійній основі. Тільки інколи користується послугами доглядальниці за необхідності. Часто бере Олексійка з собою на заходи, щоб побачив, як єднаються люди під українськими прапорами.
Довгий час українка не знала, як пояснити сину, що таке війна. Потім почала говорити правду, сказавши, що оті дракони, які Олексійко бачив у Києві – то насправді не дракони. На нашу країну напали, триває війна, і вбивають людей. Але є Збройні Сили України, які нас захищатимуть, тож ми маємо обов’язково перемогти.