Колись хек був справжнім дефіцитом у СРСР. Його привозили мороженим у тюках, і люди стояли в чергах, бо іншої риби просто не було. Тоді його полюбили не стільки за смак, як за доступність. Зараз же до цього морського жителя ставляться скептично: кажуть, що він сухий, має неприємний запах і годиться хіба що для кота. Але це — питання приготування.
Якщо правильно підійти до справи, хек може смакувати не гірше за дорогу рибу. Ну, а за корисними якостями він точно не поступається ні оселедцю, ні лососю. У його складі і фосфор, омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи В (зокрема В12), вітамін D, а також мінерали, такі як фосфор, йод, магній, калій та залізо.
Для того, щоб риба розкрила весь свій смак, потрібно обрати якісне філе без кісток. Його нарізають довгастими смужками, підсолюють і дають трохи полежати. Далі — цибуля. Її чистять і ріжуть півкільцями. У сковорідці розтоплюють вершкове масло, і все смажать до золотистої скоринки.
Окремо збиваємо 1 яйце з сіллю та червоним перцем. У цій суміші обвалюємо кожен шматок риби, потім — у борошні, і знову в яйце й борошно. Виходить щільна, хрустка паніровка, яка збереже всередині соковитість філешки.
На сковорідку з уже підсмаженою цибулею кладемо нашу рибу зверху. Обсмажуємо усе разом по 3–4 хвилини з кожного боку. Завдяки поєднанню масла, цибулі й подвійної паніровки хек отримує насичений смак і апетитну текстуру. Його не впізнати: зникає запах, з’являється ніжність і соковитість, а аромат — як у дорогої ресторанної страви.
Найкраще подавати з картопляним пюре і чайною ложкою майонезу — просто, по-домашньому і дуже смачно.