Якщо деревний попіл використовувати неправильно, то можна замість омріяного урожаю отримати справжній пшик. В деяких випадках використання золи може призвести до зворотного результату.
Особливо це стосується рослин, що полюбляють зростати на кислих ґрунтах. Використання цього добрива переводить землю у категорію лужної, а значить, не дає можливості розвиватися щавлю, калині, чорниці, ожині та деяким іншим ягодам та квітам (азалія, гортензія, рододендрон), а також хвойним.
Якщо перевищити дозу використання попільного добрива, це теж ні до чого хорошого не призведе. Якщо золи на ділянці буде забагато, відбудеться її засолення. Солі, накопичуючись у ґрунті, неабияк дошкулятимуть кореневій системі культурних рослин.
Якщо використовувати деревний попіл, змішуючи з азотними добривами – аміачною селітрою чи сульфатом амонію, то внаслідок хімічної реакції між цими двома сполуками відбудеться виділення аміаку, й позитивного ефекту від застосування не буде.
Слід дуже обережно використовувати золу на місцях, де зростатиме розсада. Ніжні корінці можуть постраждати від надлишку солей у цьому добриві. А це призведе до втрати омріяного урожаю. Додавати деревний попіл у лунку під час посадки городини потрібно дуже помірковано. Оскільки надмірна кількість лугу та солей може “спалити” корінці культурних насаджень.
Не можна використовувати на городі золу, якщо палили фарбовану деревину чи таку, що була оброблена хімікатами. Токсини потраплять у добриво під час спалювання, а згодом заражатимуть землю замість того, аби удобрювати.