Більшість кухонних відходів краще нести не у смітник, а в сад або на город. Лушпиння від овочів, фруктові шкірки, кавова гуща, пакетики чаю чи чайна заварка, яєчна шкаралупа та черствий хліб можуть стати основою для живої мульчі. Головне – нічого не солити та змішувати з жирними підливами, м’ясом чи рибою, щоб не псувати ґрунт і не приваблювати гризунів або інших тварин. Якщо все зробите правильно, то врожайність виросте в рази.
Найпростіший спосіб – робити мульчу в відрі. Збирайте протягом тижня кухонні рештки, нарізайте їх дрібніше та змішуйте з порцією сухого матеріалу. На 1 відро відходів потрібно брати 1-2 відра подрібненого листя, тирси чи подрібненого картону. Така суміш уже через 2-3 тижні в теплому місці починає прогріватися і перетворюється на пухку, злегка перепрілу масу. Робити її можна увесь рік, розкладаючи на ягідниках, а в сезон – на грядках.
Шар мульчі має бути 2-3 см. Від стебел необхідно відступати 3-5 см, інакше вони почнуть пріти та гнити. Зверху обов’язково покладіть ще один шар сухої мульчі з трави чи листя товщиною 3-5 см. Так відходи не будуть видно, вони не притягуватимуть мух, а ґрунт під ними залишатиметься вологим навіть у спеку. Під деревами й кущами таку суміш можна розкладати у канавки глибиною 10-12 см, щоб вона поступово підживлювала сад.
Для швидшого ефекту раз на місяць пролийте мульчовані ділянки теплою водою з додаванням жмені деревного попелу на 10 л. Попіл зменшує кислотність і додає калій та кальцій, які особливо люблять ягідники й томати. Якщо ґрунт важкий, до кухонної мульчі можна додати піску – шар буде легшим і краще пропускатиме повітря.