Побачила популярний рецепт на ресурсі Євгена Клопотенка і вирішила провести експеримент: чи можна максимально спростити склад до трьох базових елементів легкість. І так, у мене це вийшло – якщо витримати правильний температурний режим кефіру та чітку вагу борошна, оладки підійдуть навіть без додавання яєць, які зазвичай роблять тісто важчим.
Ось що я взяла замісу тіста:
- 300 мл кефіру (обов’язково жирністю 2.5% або вище);
- 200 г пшеничного борошна (тільки вищого гатунку з високим вмістом клейковини);
- 0.5 ч. л. харчової соди (це наш головний розпушувач, який замінить складні пекарські суміші).
Перший і найважливіший крок, який я протестувала – підігрів кефіру. Я нагріла його у сотейнику до температури 37-40 градусів. Це не просто порада, а вимога харчової хімії.
Як тільки я додала соду в теплий кефір, суміш почала активно пінитися. Я дала їй постояти рівно 2 хвилини. Тільки після цього я почала поступово просіювати борошно прямо в миску. Важливо: просіювання насичує частинки крохмалю киснем, що дає тісту додатковий підйом під час смаження.
Я переконалася, що тісто не можна збивати міксером. Тільки вінчиком або ложкою, і дуже обережно. Ваше завдання – об’єднати компоненти так, щоб не зруйнувати повітряні бульбашки. Готове тісто за моїми спостереженнями має ліниво сповзати з ложки, а не литися. Якщо воно занадто рідке, то додайте ще ложку борошна, адже вологість продукту від різних виробників може відрізнятися.
Далі на добре розігріту пательню треба викласти тісто невеликими порціями, залишаючи відстань між ними. Смажити 2 хвилини на середньому вогні з одного боку до появи перших дірочок на поверхні й 1,5 хвилини після перевертання під кришкою.