За моїм досвідом, ми роками зберігаємо продукти, які вже давно втратили смак або навіть стали небезпечними. Я проаналізувала свої знахідки, звірилася з рекомендаціями спеціалістів і склала список того, що відправилося прямісінько у смітник.
Пом’яті консерви
Я знайшла банку томатів у власному соку із глибокою вм’ятиною на шві, яку купила ще минулої зими. Західні фахівці з харчової безпеки (зокрема експерти FDA) категорично забороняють їсти продукти з таких бляшанок. Навіть мікроскопічна невидима оку тріщина порушує вакуум, і всередину потрапляють бактерії, що викликають смертельно небезпечний ботулізм. Якщо банка здулася або має вм’ятину на стику – неодмінно викидайте.
Спеції
Мелена паприка, яка стала блідо-рожевою, і сушений часник без запаху. Мелені спеції живуть на полиці максимум 6-8 місяців. Далі їхні ефірні олії повністю випаровуються, залишаючи лише кольоровий пил. Порада від редакції: купуйте прянощі в цілому вигляді (горошки перцю, палички кориці, насіння зіри, гвоздику) і подрібнюйте в ступці перед самим приготуванням. Смак відрізнятиметься колосально.
Згірклі горіхи та насіння
Пів пакунка волоських горіхів, які пролежали місяцями та набули різкого запаху. У горіхах та насінні багато ненасичених жирів, які дуже швидко окиснюються на повітрі та в теплі. Їсти їх не можна, бо згірклі жири токсичні для нашої печінки та геть псують смак випічки чи салатів. Тепер я зберігаю такі запаси виключно в скляних банках у холодильнику.
Відкрита кулінарна олія
Олія, яка довго стоїть після розгерметизації пляшки, починає виробляти вільні радикали. Відкриту пляшку специфічної олії (лляної, кунжутної, горіхової) треба використати за 2-3 місяці. Якщо ж відчуваєте металевий або затхлий запах – виливайте.
Старий розпушувач та сода
Хімічні розпушувачі з часом втрачають здатність виділяти вуглекислий газ. Щоб перевірити свої запаси, я залила пів чайної ложки розпушувача крутим окропом, а соду – столовим оцтом. У свіжому вигляді вони мали б миттєво та активно зашипіти, утворивши пінну шапку. Мої ж просто впали на дно.
Залишки цільнозернового борошна
На відміну від звичайного білого, цільнозернове борошно містить висівки та зародки пшениці. Через високий вміст природних олій воно швидко стає гірким. Дослідження харчових технологів доводять, що вже через три місяці зберігання при кімнатній температурі таке борошно починає псуватися. Також у ньому вдвічі частіше заводиться харчова міль.
Коричневий рис
Звичайний білий шліфований рис може лежати роками, а от нешліфований коричневий псується так само швидко, як і цільнозернове борошно. Залишки мого рису стали липкими й отримали неприємний затхлий душок. Тепер я купую його невеликими порціями, пересипаю в герметичний контейнер і тримаю на нижній полиці холодильника.