Це жінки, які цінують справедливість і доброту. Анни домагаються успіху у своїй професії артиста. Вони люблять виступати на публіці та постійно спілкуватися.
Сьогодні 22 грудня вшановують іменинниць. Вони святкують свій День Ангела. Хто є найпопулярнішими володарками цього імені?
Ще з давніх-давен вважається, що жінки з ім’ям Анни володіють харизматичністю. З них виходять хороші артисти, які привертають до себе аудиторію.
Це жінки, які цінують справедливість і доброту. Зважаючи на ці якостей Анни домагаються успіху у своїй професії артиста. Вони люблять виступати на публіці та постійно спілкуватися.
У сімейних відносинах Анна добра, чуйна, вірна й віддана дружина. Вона багато прощає своїй коханій людині.
У дитинстві Анна жила дуже бідно, вона чесно зізнавалася, що хотіла вирватися з того бідного і безпросвітного життя в якому знаходилася її сім’я з вічно п’яним батьком.
Тому дівчина прагнула вирватися з цього застійного світу життя. Вона пішла в музичну школу і мріяла потрапити на сцену. Анна вже в той час відрізнялася чуттєвістю і красою.
Ходила в музичну школу, мріяла про сцену. Немов на противагу жахливому оточенню, природа наділила дівчину чуттєвої, зворушливою красою.
І вона домоглася того, чого прагнула – стала актрисою.
У 1989 році Анна вже грала в театрі ім. Ленінського комсомолу в Петербурзі, і знялася в кінофільмах: “Зроби мені боляче”, “Пристрасті за Анжелікою”, “Бульварний роман”, “Колесо кохання”. У 2000-х роках артистка знялася в телесеріалах “Чорний ворон”, “Бандитський Петербург” та інших.
Другим чоловіком у неї був Дмитро Коноров. Вони відкрили ресторани: “Граф Суворов”, а також “Поручик Ржевський”. Втретє вона вийшла заміж за Євгена Федорова, але потім розійшлася.
Анна Самохіна померла від раку шлунка в хоспісі селища Парголово Виборзького району Пітера. Поховали її на Смоленському православному кладовищі Санкт-Петербурга. Її дочка Олександра згодом стала актрисою.
Кар’єра Анни в Радянському Союзі пішла в гору. Її запросили на головну роль в 1927 році та знялася у Барнета в кінофільмі “Дівчина з коробкою”. Потім в 1928 році були перші ролі в кінофільмах: “Земля в полоні”, “Мій син” і “Білий орел”, який знімав Яків Протазанов.
Деякі ранні фільми Стен демонструвалися в іноземному прокаті та мали резонанс, тому в 1930 році Анна по лінії Межрабпомфільм вирушила до Німеччини та знялася там у звуковому фільмі «Бухгалтер Кремке». На батьківщину актриса вирішила не повертатися і продовжила кар’єру в Європі. У той же період емігрував і її чоловік.
Коли фільми за участю Анни були продемонстровані в іноземному прокаті, то через час її запросили зніматися в Німеччину. Після знімання, вона не захотіла повертатися і залишилася там. Надалі до неї переїхав і чоловік.
Після вдалої роботи в Європі, Анна переїжджає в США.
Там вона почала зніматися в багатьох фільмах в головних ролях.
Коли Ганні Стен було 84 роки, у неї стався серцевий напад і 12.11.1993 року актриси не стало.
Сайт використовує cookies для поліпшення роботи з уподобаннями користувачів.