Тут не допомагає навіть те, що і борошна не шкодуєте, і панірування щільне, все одно каша замість соковитого шматочка рибки. Проблема зазвичай не в сорті риби чи якості кляру, бо навіть найкраще антипригарне покриття з часом зношується, й з’являється покриття, в яке “в’їдається” білок. Та рішення тут лежить на поверхні.
Як смажити рибу, щоб вона не пригорала
Про панірування тут можна одразу забути. Адже секрет бездоганної просмажки у пергаменті для випікання. Ось як правильно застосувати метод, абі “магія” таки відбулась:
- Покладіть сухий лист пергаменту на холодну сковорідку.
- Налийте олію на пергамент.
- Розігрійте сковорідку на середньому вогні.
- Викладіть рибу прямо на змащений пергамент.
Папір створює ідеально рівний бар’єр та не дає рибі приклеїтися до металу, але при цьому чудово пропускає жар, тому риба готується у власному соку та олії, отримуючи хрустку скоринку. При цьому можна спокійно перевертати шматочки звичайним шпателем і вони ковзатимуть по поверхні, як по льоду.
Переваги даного методу
Окрім збереження нервів та цілісності риби, цей метод має ще одну перевагу, яку ми в редакції оцінили чи не найбільше: після вечері сковорідка залишається практично чистою. Достатньо просто викинути використаний лист пергаменту.
Тому можна використовувати мінімум олії, що робить страву не такою важкою. Можна вже почати забувати про дим від пригорілої олії чи специфічний запах, який в’їдається у штори. Спробуйте цей спосіб хоча б раз, і панірування з борошна чи сухарів стане лише питанням смаку, а не страхом зіпсувати рибу.