Якщо зрізати гілки вишні, абрикоса чи бузку, рослини прискорять сокорух, а це знизить їхню морозостійкість, тоді як необрізаним деревам та кущам вдасться зберегти природний баланс вологи з цукрами.
У такому разі навесні замість буйного цвітіння отримаєте тоненькі нещасні паростки. У зонах зі степом дують сильні вітри, а сухі необрізані гілки стають захисним бар’єром. У лісостеповій зоні завдяки їм накопичується сніг, а це життєдайна волога.
Якщо обрізати вишню, а осінь видасться теплою, то камбій, що міститься під корою, активізується. Сік із надрізів почне скапувати з обрізаних місць. Це відразу привабить жука-усача, який облаштувався на зиму в щілині.
Абрикос реагує на осіннє обрізання гомозом – цією рідиною вкривається тонка кора. Тож дерево витрачає сили не накопичення компонента до весни, а на захист. Сухі гілки також дозволяють теплолюбному дереву захиститися від морозів.
Це ж стосується черешень та сливи. Восени краще не торкатися гілок цих дерев, аби нормально перезимували. Можете просто оглянути сад, але ножицями не орудуйте – залиште цю процедуру на весну.
Гілки бузку захищають майбутні бруньки. Якщо обрізати рослину у жовтні, всі сили будуть спрямовані на загоєння ранок, а не на дозрівання пагонів на старих гілках. Тож навесні можете й не дочекатися появи гарних квіточок.
Несприятливо подіє осіннє обрізання й на квіти – азалію, гортензію, лаванду, айстри, полин, лобелію. Їх краще залишити зимувати до весни разом зі стеблами. Так ваші підопічні легше переживуть морозну зиму.