У квартирі помідори ростуть не гірше, ніж у теплиці, якщо дати їм правильний старт. І не треба обприскувати чимось підозрілим із написом “активатор росту”. Є чотири кроки, які працюють кожного разу: світло, тепло, правильна волога та формування куща.
Почнімо зі світла. Помідори – не кактуси, але й у півтіні вони не витримують. У кімнаті їм потрібне найбільш сонячне місце. Якщо підвіконня виходить на південь, то тут пощастило. Якщо на північ або захід, доведеться додати світла. Просту лампу денного світла достатньо розташувати на відстані долоні над рослиною. Без достатнього освітлення помідор витягується вгору, стебло тонке, листя рідке, а плодів так і не буде.
Тож перший крок – це стабільність світла. Не потрібно включати й вимикати лампу щогодини. Розклад має бути сталим: 12-14 годин світла на добу.
Другий крок, який завжди дає результат однозначно правильний полив. Помідори краще не переливати. У горщику застоюється вода, корінь починає гнити, а листя тьмяніє. Набагато ефективніше поливати не часто, але рідко й теплою водою. Краще орієнтуватися не на календар, а на землю. Якщо верхній шар на дотик сухий, то час полити.
Тепер перейдімо до третього кроку, заключається він у формуванні куща. Рослина на підвіконні не має стільки простору, як у теплиці. Кущу потрібно допомогти бути компактним і сильним. Для цього маленькі бічні відгалуження між основним стеблом і листом треба видаляти. І не чекати, доки вони стануть гілкою. Достатньо прищипнути їх нігтем. У кімнатних умовах краще формувати кущ в один стебель, бо так рослина витрачає сили на плоди, а не на зелень.
І ось ми дійшли до четвертого, найважливішого моменту – запилення. На відкритому повітрі помідори запилюються самі, вітер і бджоли роблять своє. У квартирі допомоги немає, тому знадобиться звичайна вібрація. Коли з’являться перші квітки, достатньо легенько постукати пальцем по горщику або труснути стебло.
Щоб підсилити процес, можна скористатися другим способом і коротко відкрити вікно. Легкий рух повітря зрушить пилок і квітка запилиться.