Будинок зводився 3,5 роки. Коли почалася активна фаза війни, родина Гвоздьових була на роздоріжжі – свою квартиру вже продали батькам Ілони, а закінчувати ремонт не бачили сенсу. Врешті вирішили завершувати останню стадію будівництва, бо треба ж було десь жити.
Вийшов великий будинок на два входи. Тож якщо стане скрутно, можна буде здати половину котеджу. Порахувати, скільки вкладено коштів у роботи, дуже складно. Ілона відзначила, що придбати готовий особняк коштує дешевше.
Родина вже витратила понад 250 тисяч доларів, хоча ще багато дечого недороблено й не умебльовано. Зокрема, немає паркану, стоянки для авто. Гостя Ілони Аліна Доротюк відзначила, що стосики дров замість поручнів – гарне екорішення. Господиня звернула увагу, що під стільницею стоять звичайні козли, якими чоловік Ілони користувався за потреби під час фарбування стелі.
Зала у будинку Гвоздьової об’єднана з кухнею. Тут дуже багато простору й світла. Є острів, де можна випити кави чи почастувати дітей смачним сніданком. У гостьовій залі величезний стіл, над яким висить шикарна люстра, на яку довелося збирати гроші цілий рік. Є камін, який чудово прогріває велику кімнату взимку, і зона відпочинку з диваном та плазмою.
На другий поверх ведуть мармурові сходи. Там дитячі й батьківська спальня. Є певні недоробки. Але врешті збулася мрія танцівниці – вона має величезну гардеробну кімнату. Тераса теж іще не завершена, але звідти відкривається дуже гарний краєвид на заповідник. У планах господині повішати тут крісло-кокон і простирадла для йоги, щоб витягувати тіло.
