З настанням холодів більшість власників квартир та будинків стикаються з однією і тією ж проблемою: навіть сучасні склопакети або нещодавно встановлені двері починають “сифонити”. Найчастіше причиною стає зношений ущільнювач або мікрощілини між рамою та підвіконням. Редакція пропонує згадати старий, але максимально дієвий метод, який десятиліттями використовували у сільських будинках.
Колись для утеплення використовували підручні матеріали, проте ми адаптували цей підхід під сучасні реалії, ому треба створити “термобар’єру” за допомогою сухого наповнювача, який не просто закриває щілину, а абсорбує вологу та утримує повітряний прошарок.
Для цього візьмімо велику кам’яну сіль або сухий пісок, загорнутий у щільну тканину. Це не просто “бабусина порада”, а фізика, бо сіль працює як природний акумулятор тепла і водночас поглинач конденсату, який часто є причиною появи плісняви на підвіконнях.
Для того, щоб наша конструкція виглядала охайно і справді працювала, не потрібно клеїти папір чи скотч на рами, слід підготувати так звані “піщані валики”, і ось як:
- Знадобиться цупка тканина (льон, байка або старі джинси). Вона має бути повітропроникною, але з цупким плетінням, щоб наповнювач не просипався.
- Сіль або пісок треба добре прогріти на сковорідці або в духовці, щоб прибрати зайву вологу.
- Тепер потрібно зшити довгі вузькі мішечки за розміром підвіконня або порогу дверей, наповнюйте їх слід досить щільно, але так, щоб валик залишався гнучким.
Поролонові стрічки швидко пересихають, втрачають пружність і починають кришитися вже через один сезон, а от валики із сіллю чи піском працюють на “сліпих місцях”, забирають вологу та мають властивість бути багаторазовими, а не використав – і викинув.