Хоч як ретельно не застеляли диван ввечері, вибирали красивий плед, розправляли кожну складку, але після ночі сну текстиль все одно виглядає як хаотична купа тканини. Постійне сповзання покривала не лише псує вигляд кімнати, а й створює дискомфорт, адже доводиться щоразу перестилати.
Виробники пропонують купу фіксаторів, резинок та спеціальних затискачів, та редакція пропонує значно простіший, майже спосіб вирішити проблему. Допоможе у цій справі метод двох кутів, який дозволяє зафіксувати полотно так міцно, що воно залишатиметься на місці навіть при активних рухах під час відпочинку.
Все що треба для методу – правильний розподіл натягу тканини та використанні особливостей самого дивана. Частенько плед просто накидають зверху, заправляючи краї у щілини між сидінням та спинкою. Це помилка, адже за такої схеми тканина тримається не так добре й швидко зникає, варто лиш сісти чи зручно лягти на диван. Метод двох кутів працює інакше, потрібно зосередитися на діагональній фіксації. Спочатку плед розгорніть повністю, але заправляти почніть не з центру, а з одного з дальніх внутрішніх кутів, де сидіння стикається зі спинкою та підлокітником.
Край пледа потрібно не просто запхати вглиб, а сформувати невеликий трикутник з тканини, який заведете під сидіння або максимально глибоко в каркас. Після того, як перший кут надійно затиснутий, максимально натягніть полотно по діагоналі до протилежного переднього кута дивана. От цей перехресний натяг і створює необхідну силу опору. Коли фіксуєте другий кут, заправляючи його під низ матраца або сидіння, створюється ефект пружини. Тепер, коли хтось сідає на диван, тканина не тягнеться за рухом тіла, а навпаки – ще сильніше натягується між зафіксованими точками.
Редакція особливо радить так робити на велюрових диванах або з тканинною оббивкою, де зчеплення матеріалів природно вище. Однак навіть на гладкій шкіряній поверхні метод двох кутів вразить своєю стійкістю. Не забувайте й про те, що плед має бути достатнього розміру, тобто якщо тканини замало для створення повноцінного завороту, не станеться, як гадається. Коли основні точки закріплені, то решту країв можна просто вільно опустити або злегка підігнути – вони вже нікуди не дінуться, оскільки основне навантаження тримають ті два “замки”.