В основі цієї історії стоїть розрахунок радянських чиновників і спроба врятувати тваринництво від повного краху. Вперше поняття “рибного дня” з’явилося в календарях ще у 1932 році. Країна переживала серйозні проблеми з продуктами: поголів’я худоби стрімко скорочувалося, а забезпечувати м’ясом величезну кількість робітників ставало дедалі важче.
Тоді Анастас Мікоян, який відповідав за постачання, знайшов вихід в океані. Риба була дешевою, її було багато, і вона цілком могла замінити свинину чи яловичину як джерело білка.
Проте справжній культ четверга сформувався пізніше – у 1976 році. Повторний дефіцит м’яса змусив владу діяти радикально. По всій країні в їдальнях, кафе та ресторанах запровадили єдиний день, коли в меню залишалися тільки минтай, хек або мойва. Вибору у відвідувачів не було: або їж рибні котлети, або залишайся голодним.
Чому обрали саме четвер
Вибір дня тижня був результатом довгих дискусій статистиків та соціологів. Понеділок відкинули одразу, бо після вихідних люди й так важко входили в робочий ритм, а відсутність м’яса могла спровокувати зайве роздратування.
П’ятниця вважалася “передсвятковим” днем перед вихідними, коли люди хотіли розслабитися. Четвер став ідеальним варіантом. Це пік робочого тижня, коли до вихідних ще далеко, а енергія вже закінчується. Статистика показувала, що саме в цей день реалізація рибної продукції була максимальною.
Крім того, існував і ідеологічний підтекст: запровадження рибного дня саме в четвер було своєрідною “відповіддю” православній традиції постити в середу та п’ятницю. Радянська влада хотіла змістити акценти та замінити релігійні звички на “науково обґрунтований” державний план.