Ми поговоримо не за банальні “Барбариски”, якими завалені полиці будь-якого супермаркету, і навіть не “Дюшес”, а про легенди, за якими сьогодні колекціонери навіть ганяються на інтернет-аукціонах.
Перша цукерка, назву якої сьогодні пам’ятають лише ті, хто виріс у 90-х – “Золоте телятко” (або його локальні варіації з м’якою помадкою). Це був не просто десерт, а цікавий інженерний виріб: ніжний молочний корпус, який буквально танув у руках, і тягучість, яку зараз не можуть відтворити навіть за допомогою сотні добавок.
Чому їх немає зараз? Все просто і водночас сумно: склад тих цукерок не відповідає сучасним вимогам до терміну придатності. Натуральні вершки та патока псуються за тижні, а зараз роблять так, аби було вигідно продавати те, що лежить на складі роками. Тож це – справжній дефіцит.
Друга “забута” цукерка
Це “Метеорит”, вона на основі смаженого горіха та справжнього меду. Якщо зараз купуєте щось схоже, то зазвичай це твердий грильяж, об який можна зламати зуби, або м’яку суміш з сої та арахісового пилу. Тодішній “Метеорит” був іншим. Це була концентрація волоського горіха, який ще не встиг гіркнути, та меду, що стягував усю цю масу в ідеальну форму.
Раніше шоколад був дійсно кращим і це не просто ностальгія, а тому, що технології та стандарти були інакші, а ще ефект дефіциту теж відігравав велику роль, адже цукерки не були у вільному доступі та не багато хто міг собі дозволити їх купувати. Нині звісно теж є дуже смачні цукерки, але знайти такий “скарб” – дуже велика рідкість, тож якщо побачите цукерки дитинства, то не шкодуйте та обов’язково беріть!