Якщо м’якоть ківі сама по собі є непоганим джерелом пектину, то в оболонці клітковини утричі більше. Це як своєрідний “віник” для травної системи: стимулює перистальтику, допомагає організму вчасно позбуватися застійних процесів і підтримує здорову мікрофлору. Хто бореться з млявістю кишківника, один з’їдений цілим фрукт може бути ефективнішим за склянку кефіру.
Окрім клітковини, у зовнішній частині плоду міститься значна кількість вітаміну Е та антиоксидантів. Фахівці зауважують, що концентрація фенольних сполук у шкірці значно вища, ніж усередині. Ці речовини борються з вільними радикалами, захищаючи клітини від передчасного старіння та хронічних запалень.
Попри очевидну вигоду, існують категорії людей, яким такі експерименти протипоказані. Лікарі виділяють кілька факторів ризику, які не можна ігнорувати.
- У шкірці ківі накопичуються солі щавлевої кислоти. Якщо у вас діагностовано сечокам’яну хворобу або є схильність до утворення каменів у нирках, вживання фрукта з оболонкою може спровокувати рух конкрементів.
- Для людей із гастритом, ерозіями чи виразкою у стадії загострення теж варто утриматись від споживання ківі зі шкіркою.
- Фермент актинідин, що є у ківі є алергеном. А у шкірці його концентрація максимальна, що може викликати свербіж у горлі або набряк слизової у чутливих осіб.
Як підготувати фрукт до вживання
Аргумент про хімічну обробку – найвагоміший у противників методу. Фрукти, що долають тисячі кілометрів, часто обробляють воском або консервантами. Звичайного споліскування водою тут недостатньо.
Щоб зробити ківі безпечним, його потрібно замочити у теплій воді з додаванням чайної ложки соди на 10 хвилин. Після цього плід варто ретельно потерти жорсткою стороною нової губки для посуду або спеціальною щіткою. Це допоможе змити більшість ворсинок та нейтралізувати хімікати на поверхні.