Коли про полуницю дбають з любов’ю — вона це віддячує сторицею. Ягід багато, вони смачні, кущики міцні, і не треба бігати з лійкою чи сапою щодня. Трохи турботи, трішки народної мудрості — і грядка буде радувати до самих морозів. Втім, чим же підживити цю літню красуню?
Як тільки навесні сонце пригріло й можна зайти на грядку — починається робота. Старе листя треба прибрати, землю між рядами трохи розпушити, і відразу підсипати щось поживне. Найкраще — компост, перегній або біогумус. Це, по суті, природне добриво, яке збагачує землю і робить її пухкою та родючою. Якщо все правильно зробити, полуниця зрадіє й швидко рушить у ріст.

Щоб не довелося ціле літо полоти і поливати, краще все одразу замульчувати. Насипати соломи, скошеної трави або навіть старого сіна. Це не тільки утримає вологу в землі, але й не дасть бур’янам рости. А ще, коли така мульча перегниє, вона сама стане добривом — і ґрунт буде як пух.
Раз на місяць полуниці можна влаштувати “вітамінний коктейль”. Для цього згодиться настій із кропиви, кульбаби, прілої трави або навіть з пташиного посліду чи коров’яку. Просто заливаємо відро трави водою, настоюємо кілька днів, потім розводимо і вносимо в землю. Така підживка особливо потрібна влітку, коли кущики постійно цвітуть і формують ягоди.

А щоб ягоди були не просто великі, а ще й солодкі та соковиті — знадобиться зола. Вона справжній скарб: містить і калій, і фосфор, і кальцій. Її можна просто розсипати між рядами перед дощем або поливом. А можна зробити з неї настій — 2 столові ложки залити літром окропу, настояти добу, а тоді розвести водою і полити або обприскати кущі. Зола ще й захищає полуницю від слимаків — якщо змішати її з подрібненою шкаралупою яєць і розсипати між кущами, ці слизькі шкідники до ягід не доберуться.
