Урожай мало виростити й зібрати. Його ще слід правильно зберегти. І справа тут не стільки в умовах, де будуть чекати своєї черги бурячки та морквинки, а у підготовці городини до виряджання у підвал.
Насамперед передивіться коренеплоди. Не можна закладати всім скопом на зберігання. Цієї участі можна удостоїти виключно ідеальні екземпляри. Тож усі некондиційні, що не дотягнули до середнього розміру, мають тріщини, вм’ятини, подряпини та інші ганджі, безжально відкиньте.
Такі овочі можна їсти в першу чергу або переробити, але в жодному разі не змішувати з якісною городиною, бо вони самі підхоплять бактерії чи грибок та ще й заразять усіх сусідів по льоху.
Мити буряки та моркву не бажано, адже тонкий шар землі створює на овочах захисну плівку. Просто струсніть, якщо причепилися великі грудочки. А решта нехай так і відправляється у підвал.
А от що слід зробити обов’язково, так це обрізати бадилля. Але не повністю. Залиште хвостики на 1-2 см. Дуже близьке обрізання може зачепити верхівку коренеплодів, через що невдовзі розпочнеться процес гниття.
Якщо хвостики будуть занадто довгими, то почнуть згодом проростати, висмоктуючи вологу з основи. Отже, запорукою збереження урожаю моркви та буряка у товарному вигляді є правильна підготовка коренеплодів до зимівлі. Умови у підвалі теж мають бути належними, але про це ми поговоримо трішки згодом в іншій статті.