Як відомо, баклажани походять з Індії, плоди цього овочу мають овальну форму, а на вигляд фіолетового кольору, однак іноді також трапляються плоди жовтих, пурпурових та смугастих відтінків. Найкраще смакують синювато-чорні плоди, які не повністю дозріли. У них менше насіння, вони не гіркі та ніжні на смак.
Молоді плоди є смачнішими, а ще вони вважаються більш безпечними для споживання. Це пов’язано з тим, що у складі баклажанів присутній соланін, який в малих дозах є корисним. Свіжий плід має пружну та гладеньку шкірку без зморшок і коричневих плям. Якщо ж баклажан м’який, слизький та сухий, тоді він несвіжий.
Зелена плодоніжка вказує на те, що овоч був нещодавно зірваний, а коричнева свідчить про тривале зберігання. Щоб перевірити зрілість плоду та на всякий випадок зменшити вміст соланіну, рекомендується замочити його в сольовому розчині. Однією з переваг баклажанів є те, що вони корисні для тих людей, хто прагне схуднути. Цей продукт містить маленьку кількість калорій, але завдяки високій концентрації клітковини, баклажани сприяють очищенню організму та допомагають вивести зайву рідину.
Баклажани багаті на велику кількість вітамінів, мінералів – вітаміни групи B, C, PP, каротин, калій, залізо, кальцій, магній, натрій, фосфор. Також цей овоч містить антоціан нісунін – це антиоксидант, який запобігає руйнуванню клітин та знижує ризик появи пухлин, а ще він знижує ризик розвитку атеросклерозу.
Антоціани покращують стан судин, а завдяки високому вмісту нікотинової кислоти, баклажани рекомендуються для людей, які прагнуть позбутись нікотинової залежності. Їх рекомендують вживати при недокрів’ї, а також при цукровому діабеті.
Однак не все так добре, варто зазначити, що баклажани містять алкалоїди, які здатні спровокувати запальні процеси в суглобах у людей, які схильні до артритів та артрозів. Перезрілі плоди містять багато соланіну, який може призвести до отруєння.