Помідори за один сезон здатні витягти з ґрунту купу поживних речовин. Особливо це стосується калію та фосфору. Тож якщо наступного року знову висадите овочі на цьому ж місці, рослини опиняться на хімічній дієті.
У підсумку отримаєте слабенькі кущики з дрібними плодами. І це ще не найгірше. Під землею перезимують грибкові спори – фітофтороз та кладоспоріоз – а щойно на грядках знову з’являться паростки томатів, влаштують для себе справжній бенкет.
Тож молоді кущики, які ще практично не вкорінилися й не набрали силу, відразу ж захворіють. Свіжою розсадою радо поласують і шкідники пасльонових, які нікуди не поділися з минулого року.
А ще торішні томати протягом вегетації виділяли у ґрунт речовину коліни. Вона накопичилася й тепер завзято пригнічуватиме ріст нових помідорчиків. Мова йде про втому землі або як її ще називають алелопатію.
Отже, без сівозміни обійтися не вдасться. Повертати томати на це ж місце можна лише за 3-4 роки, не раніше. Протягом цього часу земля відпочине від пасльонових, баланс речовин відновиться, а шкідливі патогени без відповідного харчування зникнуть самі по собі.
Отже, якщо цьогоріч на цьому місці вирощували помідори, то наступного заплануйте насадження огірків, кабачків, гарбузів, капусти, цибулі, часнику, гороху, квасолі. У жодному разі не висаджуйте перець, картоплю й баклажани.
Якщо ділянка настільки невелика, що не можна влаштувати зміну культурних насаджень, тоді після збору урожаю помідорів обов’язково висадіть сидерати – гірчицю чи жито. Ці рослини оздоровлять та дезінфікують ґрунт.