Перша ознака – бадилля. Якщо воно полягло й пожовкло, а стебла підсохли, значить, картопля закінчила свій ріст. Рослина віддала все поживне коренеплодам, і тримати її довше вже немає сенсу. У цей момент бульби максимально набрали силу, стали щільними та добре зберігатимуться. Якщо ж ви бачите зелене, соковите бадилля, копати зарано: картопля ще росте й шкірка в неї тонка, легко рветься.
Друга ознака – сама шкірка бульби. Викопайте кілька кущів і подивіться: якщо вона щільна, не знімається при легкому терті пальцем, урожай готовий. Тонка, ніжна шкірка свідчить, що коренеплоди ще сирі. Їх можна використати одразу для їжі, але на зиму така картопля не пролежить.

Часто городники думають: чим довше тримати в землі, тим більшими стануть бульби. Але насправді ви ризикуєте. Волога погода викликає гнилі, а дротяники й інші шкідники саме в цей період завдають найбільшої шкоди. Тож краще підстрахуватися й викопати врожай вчасно.
Щоб процес був легшим і картопля не пошкоджувалася, працюйте у суху погоду. Бульби розкладіть на землі або під навісом, дайте їм підсохнути кілька годин. Лише після цього переносьте у сховище.

Для гарного збереження варто пам’ятати кілька простих речей:
- перед закладанням переберіть урожай і відкладіть ушкоджені чи дрібні бульби;
- тримайте картоплю у прохолодному й темному місці, без протягів та надмірної вологи.
Дотримуючись цих простих правил, ви збережете свої коренеплоди до самої весни. А головне – збиратимете не поспіхом чи за звичкою, а тоді, коли земля сама підкаже, що час настав.
