Починайте роботу з викопування компостної ями. Бажано зробити куб 1х1 та стільки ж завглибшки. На дно викладіть 20-сантиметровий шар із гілок чи соломи. Це буде дренаж, що не дозволить воді псувати нашу закладку.
Бокові стіни можете закріпити листами шиферу. Але залишайте проміжки, аби був доступ повітря. Тепер чергуйте шари. Перший має бути зелений з трави чи овочевих відходів завтовшки 10-15 см. Далі має бути 20 см коричневого листя.
Присипте це все землею, а потім знову повторіть шари. Останнім має бути засохле листя, аби відштовхувало дощові краплі. Далі потрібно прикрити чимось тепленьким – плівкою чи соломою.

Не чіпайте масу протягом тижня, а потім усе перемішайте. Якщо осінь видалася занадто холодною, є сенс додати біопрепарати, які здатні прискорити розмноження бактерій. У південних регіонах країни додавайте більше коричневого до ями, а ще бажано покласти вапняк.
У Карпатах, де багато дощів, потрібно якомога частіше перелопачувати, аби кисень діставався до самої глибини. У центрі фермери радять користатися листям липи та берези, аби збагатити масу гумусом. Восени у прохолодніших регіонах країни слід буде додати вермікомпост, аби активізувати роботу мікробів.
З зеленої маси виділятиметься азот для підгодівлі бактерій. Завдяки вуглецю відбуватиметься структуризація. Калій із фосфором набудуть доступної форми. Отак за кілька місяців відходи перетворяться на корисний чорний гумус. Завдяки використанню такого добрива урожайність підвищиться на чверть.
Якщо бракує часу й ви не можете очікувати 6 місяців, допоки триватиме перероблення, можете скоротити цей процес утричі завдяки використанню ЕМ-препаратів, постійному перелопачуванню компосту та додаючи в яму сечовину.
