Так, перед посадкою часнику спостерігати за хмарами – не примха, а необхідність. Такий метод передаватимете з покоління в покоління. Адже його простота і точність вражають: достатньо однієї хвилини, щоб зрозуміти, чи вдалий день для посадки.
Коли садити озимий часник

Осінній часник, за всіма канонами садівництва садиться тоді, коли земля вже прохолодна, але ще не мерзла. Якщо не терпиться і посадите його раніше, то він просто напросто щойно почавши проростати, потім замерзне, ну а тоді вже прощайте міцні пагони й щедрі головки часнку навесні.
Природний орієнтир посадки
Коли перед заходом сонця на горизонті тягнуться тонкі, світлі хмари, схожі на вуаль, то погода м’яка, без різких змін. Такий знак вважайте добрим: посаджений у цей час часник укоріниться рівномірно, не вистрілить завчасно й добре прозимує. Якщо ж хмари темні, важкі, із сизими краями, то це до затяжного дощу або холоду. Тоді варто відкласти посадку, щоб не втратити посадковий матеріал.

Чому так? Бо вважається, що надвечірнє небо найточніше “говорить” про землю. Якщо воно чисте, а вітер тихий – ґрунт готовий прийняти насіння. Якщо вітер рваний, з півночі, значить земля охолола занадто. У такі дні навіть найкращий часник не приживеться.
Є ще одна прикмета, яка міцно вкорінилась у селах: коли небо рівномірно сіре, без промінців і тіней, часник садити не можна. Це “мертве небо” – до вологи, яка стоїть у землі. Посадка в такий день може закінчитися гниллю. Тому, краще почекати, поки з’явиться хоч трохи світла між хмарами. Навіть тонка смуга ясності говоритиме про те, що земля “дихає”.
